Три обіцянки: роман

Передня обкладинка
Nora-Druk, 18 трав. 2022 р. - 384 стор.

Київ, 1938 рік. Над світом зависло передчуття великої війни, а в Радянському Союзі настали часи жорстоких репресій. За щонайменшу підозру у нелояльності сталінському режимові людей забирають і розстрілюють, а членів їхніх сімей відправляють у табори. 

Марина — киянка, її чоловіка розстріляли за доносом співробітника, а вона сама опинилася в нелюдських умовах у далекому Казахстані в Акмолінському таборі для дружин зрадників батьківщини. Табір розташований у степу, взимку бранки мерзнуть, а влітку задихаються від спеки і потерпають від піщаних вітрів. Вони працюють на примусових роботах — по коліна у воді заготовляють очерет, з якого потім формують саманну цеглу.

Саме там Марина пізнає як важку працю, звірства та зґвалтування, так і дружбу, людяність і надію. Вона то припинятиме боротися, опускатиме руки, а то з новою силою хапатиметься за життя. І настане день, коли Марина доживе до звільнення і спробує виконати свої обіцянки, які дала дорогим їй людям.

Під час написання твору авторка спиралася на історичні джерела, правдиво відобразила побут і життя жінок у таборі. «Три обіцянки» — це роман не тільки про страшні випробування, а й про життя всупереч планам радянських вождів.

 

Зміст

Частина 1
Частина 2
Частина 3
Частина 4
Частина 5
Частина 6
Частина 7
Частина 8
Частина 10
Частина 11
Частина 12
Частина 13
Частина 14
Частина 15
Частина 16
Частина 17

Частина 9

Загальні терміни та фрази

аби Айсана артеріальний тиск баба барака бараці батько бачила біль більше біля Борис Борисів боялася бульдозер вагон важко Варвара вела вижити вирішила відповіла відчувала відчула вітер вкотре волосся Ворзель всміхнулася голову голос голосно двері день дивилася дитину Дівчина дід дні довго доки Дорофєєв друкарську машинку думала жити жінка жінки жінок запитала зараз засміялася згадала здавалося знала знаю знову Зою Зоя іще їй казала кивнула Кичеєве колись Круглов Кузнєцов легені Мабуть має мама миті міркувала мовив мовила Марина мовила Тамара мурахи надто намагалася нари наче неї ніби нігтями ніколи ніхто нічого ніяк не могла ноги обличчя озирнулася Оксана очах очерет очима очі певна питала побачила повільно повітря погляд поглядом подумала подумки помітила попри поруч потім почувся почула просто радіоприймач Раїса руки руку сама свого своїх сиділа скло степ стіни табору тебе теж ті тіло тління тобі Тото трохи хотіла хотілося хтось цих чекала чоловік чула шкіра шлунок щось яке яку якщо

Про автора (2022)

Наталія Чайковська закінчила Луцький гуманітарний університет за спеціальністю «журналістика». Авторка кількох романів, повісті і оповідань. Фіналістка Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації романи та переможниця того ж конкурсу у номінації «Інклюзивні оповідання «Terra інклюзія». Права на переклад німецькою мовою її роману «Порцелянова лялька» купило австрійське видавництво Haymon Verlag ще до офіційного виходу книжки в Україні.

Разом з сім’єю живе у Луцьку і повністю присвятила себе написанню романів і веденню блогу в Інстаграмі, в якому популяризує читання.

Бібліографічна інформація