У полоні інтерпретацій: Політична антропологія між Сходом і Заходом

Передня обкладинка
Нова Книга, 1 січ. 2021 р. - 280 стор.

Поняття “окциденталізм” та “орієнталізм” походять від латинських слів “Occidens” (“Захід”) і “Oriens” (“Схід”). Вони позначають не стільки географічні сторони світу, скільки цивілізаційні корпорації – об’єднання націй, урядів і територій за ступенем культурної компліментарності. Часто країни, що репрезентують “Схід” (наприклад, Китай та Індія) чи “Захід” (наприклад, Аргентина і Великобританія), мають незліченну кількість відмінностей, дипломатичних претензій, вдаються до збройних конфліктів. Усе це має значення для розвитку внутрішніх політичних систем цих державних утворень. Однак, коли мова заходить про зовнішньополітичну позицію, про ставлення до представників “інших культур”, тоді, як нації “Сходу”, так і нації “Заходу” демонструють рідкісну культурно-політичну солідарність (в межах своїх “корпорацій”). Відтак, різниця між “східними” і “західними” політичними системами полягає насамперед у соціальних стратегіях сприйняття та оцінок “протилежного”. Інтерпретація, базована на культурних стереотипах, дуже часто перетворюється в детермінанту політичного життя нації. Так, скажімо, формуються ідеології – їхня форма та зміст принципово несхожі в західних (“окцидентальних”) та східних (“орієнтальних”) інтерпретаціях.

Ця монографія покликана створити передумови для вирішення проблеми синтетичного осмислення несхожості “східних” та “західних” інтерпретацій політики, з огляду на детальний аналіз історії та сучасності політичної антропології – дисципліни, що вивчає політичні традиції та типи, сенси, символіку їхньої інтерпретації.

Ось чому левова частка дослідження присвячена порівнянню окцидентального та орієнтального вимірів політичної антропології, вивченню засад їхньої диференціації (відмінних рис) та передумов теоретико-методологічної інтеграції (спільних рис). У книзі розглядаються підвалини конституювання політичної антропології як самостійної наукової дисципліни, уточнюється періодизація історико-організаційних етапів становлення політичної антропології, класифікуються дослідницькі групи та наукові школи сучасних політантропологів, структуруються наукові маркери окцидентального та орієнтального вимірів.

 

Зміст

Частина 6
144
Частина 7
179
Частина 8
235
Частина 9
245

Загальні терміни та фрази

активно аналіз антро антропо Африки Баландьє більшість буття варто вивчення вимірів виміру виступає відмінності Відповідно Відтак влади всіх вчення груп групи двох держави Дж дослідження думку еволюції завжди значення Зокрема ідеї ідей інститутів інтеграції існування історії ки класифікації кон контексті концепції культури людини людства людських людського людської має мають межах Мельник мислення монографії навколо найбільш нар народів населення наук наука наукових ного ної ності ня обох Однак орієнтального оскільки підхід полі політантропологів політики політич політична антропологія політичних традицій політичні традиції політичної антропології політичної науки політології поняття праці працями представники прикладу проблеми протягом професор процесі різних РОЗдІЛ розуміння рр світу системи соціальної спільноти сприйняття структур студій суспільства сучасних Сходу сьогодні тезу теорії увагу умовах університету формування ХХ цієї Ця чергу чином шкіл школа школи школу Якщо American Anthropology Chapter Edited Issue Newcastle upon Tyne Political Political Anthropology Politics Science Society Studies vol University Press

Бібліографічна інформація